/Files/images/28.gif

/Files/photogallery/719/316257690_2180407865473283_2660031693789693520_n.jpg/Files/photogallery/719/316663802_2180407808806622_4073500666483015072_n.jpg

З 25 листопада до10 грудня включно з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, а також захисту прав і свобод дітей, формування у них ціннісних життєвих навичок та моделей поведінки, у ліцеї проходить Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».


/Files/photogallery/719/277096896_1958499374346321_1535665618082203832_n.jpg


/Files/photogallery/719/зображення_viber_2022-03-19_11-51-39-045.jpg


/Files/photogallery/719/275831494_1577213899308904_6733646167146343165_n.jpg


17 лютого - День спонтанного виявлення доброти!!

Творити добро починаємо ще змалку, найбільше любимо своїх однокласників!Приєднуйтеся та даруйте добро для усіх знайомих і незнайомців у День спонтанного вияву доброти.

/Files/photogallery/1038/273772575_737757947201996_2090108821518736264_n.jpg/Files/photogallery/1038/273907791_737758000535324_7779154651828059961_n.jpg/Files/photogallery/1038/274154958_737758057201985_3755084303806670815_n.jpg/Files/photogallery/1038/274170293_737757890535335_7063889742607341434_n.jpg


/Files/photogallery/159093096_2687829841507106_8011349826733976847_o.jpg

Вправи для самоконтролю та релаксації

Вправа «Самоконтроль зовнішнього прояву емоцій»

В момент дії стресових факторів, при зростанні емоційного напруження, необхідно запустити питання самоконтролю:

«Як виглядає моє обличчя? Чи стиснуті мої зуби? Як я сиджу? Як я дихаю?».

Якщо виявлені ознаки напруження, необхідно:

vzp1

  1. Довільно розслабити м'язи, для розслаблення мімічних м'язів використовуйте наступні формули: м'язи обличчя розслаблені; брови вільно розведені; лоб розгладжений; розслаблені м'язи щелепи; розслаблені м'язи рота; розслаблений язик, крила носа; все обличчя спокійне і розслаблене.
  2. Зручно сісти, встати.
  3. Зробити 2—3 глибоких вдихи і видихи.

Вправа «Повітряна кулька»

Уявіть собі, що у ваших грудях знаходиться повітряна кулька. Вдихніть через ніс і повністю заповніть легені повітрям. Видихніть його ротом і відчуйте, як воно виходить з легень. Повторюйте, не поспішаючи. Дихайте та уявляйте, як кулька наповнюється повітрям і стає все більшою та більшою. Повільно видихніть ротом, ніби повітря тихенько виходить з кульки. Зробіть паузу і порахуйте до десяти. Знову вдихніть і наповніть легені повітрям. Затримайте його, порахуйте до 3-х, уявляйте при цьому, що кожна легеня — це надута кулька. Видихніть. Відчуйте, як тепле повітря проходить через легені, горло, рот. Повторіть 3 рази, вдихаючи та видихаючи повітря. Зупиніться та відчуйте, що ви сповнені енергії, а все напруження зникло.

Вправи на візуалізацію

Образи пам'яті, що штучно створюються уявою людини, по різному впливають на її психічний стан. Чим приємнішим є образ, що викликається, тим більший позитивний емоційний стан він створює. Психологами виявлений так званий «ефект Пігмаліона»: людина поводить себе так чи інакше, керуючись тим, якою вона себе уявляє. Уявляє себе людина спокійною, впевненою, повною сил і енергії, і поведінка її стає аналогічною. Уявляє активною, сильною, енергійною, і справи робляться швидко і якісно.

Вправа «Висока енергія»

Мета: заряд короткотривалої енергії і її оптимальне використання. Необхідний час: 3 хв. Уявіть собі яскраве нічне зоряне небо. Виберіть собі найяскравішу зірку. А тепер проковтніть її... Вона вибухає в вас, наповнюючи весь організм енергією. Енергія проникає в усі клітини вашого організму, наповнюючи його бажанням щось зробити, змінити, виправити. Сміливіше, не чекайте, дійте!

Вправа «Поплавок в океані»

Сядьте зручно. Дихання спокійне та рівне. Закрийте очі і розслабтеся. Уявіть, що ви маленький поплавець в океані. У вас немає мети, компасу, карти, керма, весел. Ви рухаєтеся туди, куди несе вас вітер і океанські хвилі. Велика хвиля може на якийсь час накрити вас, але ви знову виринаєте на поверхню... Спробуйте відчути ці поштовхи і виринання... Відчуйте рухи хвиль, тепло сонця, краплі дощу... пружність товщі моря під вами, яка підтримує вас. Прислухайтеся до свого тіла, які відчуття виникають у вас, коли ви уявляєте себе маленьким поплавцем у великому океані?

Поради вчителям

Актуально про головне:
способи збереження та зміцнення здоров’я
в умовах сучасного темпу життя
(за матеріалами семінару-практикуму
«Професійне здоров’я сучасного педагога»)

1. Прості правила для здоров’я:

1.1. Важливо вміти захистити свій голосовий апарат. Отже, наливаємо в інгалятор відвар будь-яких «антипростудних» трав, а також траву валеріани й дихаємо кілька хвилин. У вихідні й після роботи витримуємо голосовий спокій. Не забуваємо зберігати в порядку ясна й зуби.

1.2. Дуже добре використовувати як ліки натуральні ефірні олії. Це універсальні профілактичні, лікувальні й реабілітаційні засоби. Вони позитивно впливають на весь організм, добре переносяться, не викликають ускладнень, звикання. У хатніх умовах робимо гарячі інгаляції з олією ялиці, сосни, евкаліпта. Взагалі, достатньо капнути одну краплю ефірної олії на свої долоні, з’єднати їх човником і, щільно прикривши ніс, кілька разів глибоко вдихнути. Ефірна олія обов’язково подіє. Крім протизапальних, існують олії тонізувальні (розмарин, бергамот, лимон), розслаблювальні (лаванда, ладан, сандал), імуностимулювальні (чебрець, лимон, ялиця).

Застосування деяких ароматів:

  • лаванда – здійснює заспокійливу, антибактеріальну дію на весь організм;
  • імбир лікарський – збільшення обсягу й активності пам’яті, ліквідує невпевненість у собі;
  • лимонник китайський – підвищує працездатність, знімає втому;
  • меліса лікарська – знімає тривожність і головний біль;
  • м’ята перцева – підвищує концентрацію уваги, тонізує;
  • троянда дамаська – бадьорить;
  • розмарин лікарський – підвищує гостроту зору;
  • чебрець звичайний, чайне дерево – здійснює психостимулювальну дію;
  • базилік звичайний, гвоздичне дерево – психотропна, антидепресантна дія, активізує розумову діяльність.

1.3. З метою профілактики ГРВІта кишкових отруєнь вживайте в достатній кількості часник і цибулю. Корисність цибулі й часнику пояснюють властивостями сильних природних антибіотиків – фітонцидів. Також цибуля і часник рекомендовані під час депресії й загальмованої свідомості. Але слід пам’ятати, що часник може збільшити ризик кровотечі: його не можна вживати напередодні хірургічних втручань.

1.4. Необхідно достатньо уваги приділяти своєму харчуванню. Відмовтеся від звички випивати зранку тільки чашку кави, а на ніч наїдатися. Приділіть уранці 10-15 хвилин для того, щоб повноцінно поснідати за спокійних умов. Повноцінний сніданок – це не бутерброд з гарячим чаєм або йогурт з холодильника. Їжа повинна бути хімічно, термічно і механічно збережена. Хімічно збережена їжа має містити якнайменше сильнодіючих прянощів, приправ, кофеїну, що негативно впливають на шлунково-кишковий тракт і шкірний покрив. Під термічно збереженою їжею розуміють відмову від звички пити гарячий, як окріп, чай, а також вживати продукти прямо з холодильника. Механічно збережена їжа – зварена або печена. Щоб правильно засвоювати всі вітаміни й поживні речовини, необхідне часте, але дрібне харчування. Завжди беріть із собою на (навчання) роботу фрукти, горіхи, шоколад, для того щоб можна було перекусити, коли відчуєте легкий голод. Це гарантовано дозволить вам не набрати зайвої ваги.

1.5. Часто сучасній людині не вистачає часу, щоб побути на свіжому повітрі, а також активно порухатися. Намагайтеся ходити на роботу (навчання) та з роботи пішки. Це допоможе Вам перед заняттями відчути бадьорість, а після занять зняти денне напруження. Перед заняттями, а також на перервах об’язково провітрюйте приміщення. На стелі кабінету бажано розмістити офтальмотренажер, за допомогою якого на кожному занятті протягом двох-трьох хвилин викладач разом зі студентами може зробити зарядку для очей. Надзвичайно корисні фізкультхвилинки, що викладач може виконувати разом зі студентами. Необхідно обрати правильну позицію щодо свого здоров’я.

1.6. Щодня слід добре висипатися. Якщо ви рано прокидаєтеся, привчіться вчасно лягати спати. Робіть контрастний душ. Розраховуйте власні сили: якщо на роботі ви часто перебуваєте в стресовому стані, подумайте над тим, щоб змінити вид діяльності або зменшити навантаження.

1.7. Щоб не старіти, потрібно намагатися бути завжди в гарному душевному стані, позитивному настрої, з посмішкою на обличчі.


2. Методи контролю дихання:

  • «ритмічне дихання» – помітивши, що Ви починаєте хвилюватися (напружуватися, обурюватися), починайте дихати на «раз-два-три». Вдих (1-2-3), видих (1-2-3). Потім спробуйте зробити видих ще тривалішим (1-5, 1-7);
  • «дихання через руки» – щоб не відволікатися на лічбу, можна просто уявити собі, що Ви «дихаєте руками»: вдихаєте повітря через одну руку, а видихаєте через іншу. Завдяки такому простому прийому Ви не просто зможете утримувати повільний темп дихання, а не втратите контакт із тілом;
  • «комбіноване дихання» – цей метод дає змогу одночасно використовувати три групи прийомів профілактики стресу: уповільнення дихання, підтримання контакту з тілом і розслаблення м’язів тулубу. Для цього необхідно вдихнути спочатку на повні груди так, щоб вони помітно піднялися. Потім «перемістити» повітря до живота (він також має надутися). Видих слід здійснювати в два етапи: спочатку виштовхувати повітря з живота, потім – із грудей. 4-5 таких комбінованих вдихів-видихів допоможуть Вам відчути себе значно спокійніше й розслабленіше.

3. Імаженативні методи – вправа «Тепла течія». Уявіть, що Ваші ступні занурилися у теплу течію. Ви поступово йдете все глибше і глибше, вода приємно омиває Ваше тіло. Ви набираєте повітря в легені й занурюєтеся в потік, відчуваєте, як тепла вода тече по обличчю, забирає втому і роздратування. Сповнені сил та енергії, Ви повільно виходите на берег.

Вправа «Висока енергія». Уявіть яскраве нічне небо. Виберіть собі найкращу зірку. А тепер… проковтніть її… Вона тепер всередині Вас і наповнює тіло енергією. Сила Всесвіту проникає у всі клітини Вашого організму, у Вас з’являється бажання щось зробити, змінити, виправити. Будьте сміливіші, дійте!

4. Релаксаційні методи – вправа «Піджак на вішаку». Зняти напруження в м’язах можна не тільки лежачи або сидячи. А й стоячи чи навіть ідучи. Для цього достатньо уявити себе без кісток, ніби зробленим із гуми, або відчути своє тіло як піджак, що вільно висить на вішаку. Порухайте тілом, що наче вільно висить на хребті. Відчуйте, як вільно гойдаються руки, плечі й тазовий пояс, коли ви крутите своїм хребтом.

5. Методи розподілу уваги – вправа «Ковток води». Якщо у стресовій ситуації у Вас є змога випити склянку води, не пийте похапцем. Уявіть, що Ви дегустуєте воду: відчуйте смак, температуру, консистенцію, зверніть увагу, як повільно вона тече по горлу, стравоходу й наповнює шлунок енергію.

Вправа «Ворона на шафі»

Якщо якась людина викликає у Вас негативні емоції, а Вам доводиться взаємодіяти з нею, можна зменшити своє напруження, подумки домальовуючи реальну картину ситуації. Наприклад, уявіть цю людину дуже маленькою, у смішному вбранні або розташуйте її на значній відстані, у дивному місці, змініть в уяві тембр її голосу... Тобто знайдіть такі доповнення до психотравмуючої ситуації, що зроблять її кумедною або незначущою для Вас.

Вправа «Суперувага»

Якщо Ви відчуєте, що починаєте хвилюватися, знайдіть у полі зору якийсь предмет (папірець на підлозі, пляму на столі, олівець) і розглядайте його дуже уважно, так, щоб знайти якнайбільше непомітних на перший погляд деталей. Якщо всі можливості побачити непомітне вичерпані, розширте поле зору – в зоні Вашої уваги мають одночасно перебувати до 5-7 предметів.

6. Вправи для поліпшення роботи головного мозку та зняття розумового напруження:

1) Стоячи або сидячи, ноги разом, руки опущені, спина рівна. Повільно підняти руки вгору, потягнутися всім тілом, увагу зосередити на хребті. Тягнутися вгору, уявити могутнє дерево, корені якого міцно вросли в грунт, а потужний стовбур тягнеться до сонця. Ваш організм, як дерево, сповнюється силою, здоров’ям, бадьорістю. Утримувати позу 20-30 секунд. Потім руки повільно опустити, розслабитись.

2) Сидячи або стоячи, ноги на ширині плечей, руки опущені, голова і тулуб – на одній прямій лінії. Завести руки за спину, скласти долоні разом. Потім перевернути складені руки пальцями догори так, щоб мізинці торкались хребта. Лікті підняти, спину вирівняти. Утримувати позу 20-30 секунд.

3) Тіло пряме, голова прямо. Долоні покласти на потилицю, зчепивши в «замок». Вдих повільний. Тиснути долонями на потилицю, а потім на долоні 3-5 секунд, 1-2 секунди відпочити. Повторити 3-5 разів.

4) Стоячи або сидячи, спина прямо, руки вздовж тіла. Дихання повільне. Вдих, видих – плечі максимально звести вперед. Вдих – вихідне положення. Видих – максимально звести лопатки. Видих – вихідне положення (тричі). Вдих – підняти праве плече догори. Видих – вихідна поза. Вдих – підняти ліве плече догори. Видих – підняти плечі вгору. Видих – вихідна поза (тричі).

5) Сидячи спина рівно, руки у зручному положенні, тіло розслаблене. Написати в повітрі носом цифри від 1 до 10 або літери – своє ім’я.

6) Стоячи, ноги на ширині плечей, руки вздовж тіла. Вдих – руки вгору, трохи вигнутися назад. Під час видиху – різкий нахил уперед-униз із звуком «ха», затриматись у такому положенні на 5-10 секунд, повернутися у вихідну позицію.

7) Вправа-гра «Лялька». Ця вправа спрямована на психічне розслаблення в ситуації стресу. Потрібно уявити себе лялькою в якої дерев’яні руки, ноги, пальці й коліна. Спробуйте пройти в такому стані по кімнаті – стан напруги. Потім розслабте кінцівки. Повторіть вправу 2-3 раз.

7. Методи нормалізації сну

Сон необхідний не лише для відпочинку тіла людини, ай для відновлення іі психічного стану. Ті проблеми, що не вдається розв’язати наяву, можна розв’язати уві сні. У реальності це не діє, а для психіки дуже корисно, оскільки знімає зайве напруження. Тому для здоров’я потрібен не тільки тривалий (не менше 8 годин), а й якісний сон.

Вправа «Зниження надмірної активності»

Безсоння часто пов’язане з активацією фізіологічних систем організму в наслідок денних емоційних навантажень. У такому разі подолати безсоння допомагають теплі ванни, заспокійлива музика та вдихання ароматів (м’яти, пачулі, меліси, сосни, апельсина тощо). Корисні також легкі гімнастичні вправи, піша прогулянка за 30-40 хв до сну.

Вправа «Сканування тіла»

Ця вправа допоможе не лише зняти тілесне напруження, а й запобігти багатьом психосоматичним розладам. На вдиху уважно прислухайтеся до всіх відчуттів, що є в тілі («скануйте» тіло), шукайте в ньому найменші ознаки дискомфорту. Зверніть особливу увагу на кожну зі знайдених зон, зігрійте її своїм теплом, підживіть енергією. Намагайтеся не усунути дискомфорт, а просто сконцентруйте на ньому увагу. З кожним вдихом старайтеся відчувати якомога більшу ділянку свого тіла. І коли все тіло потрапить у зону Вашої уваги, спробуйте відчути, як енергія тіла рівномірно розподіляється по ньому, як зігрівається кожен м’яз і орган, особливо зверніть увагу на ті зони, де Ви відчували дискомфорт, тиск чи біль.

Вправа «Нездійсненні мрії»

Часто причиною безсоння є надмірна активація мозку: людина старається проаналізувати день, що минув, переймається через невдачі, намагається розробити план на завтра, хвилюється з приводу майбутніх подій. Такі думки надто активізують мозок і не дають змоги заснути. Щоб перелаштувати мозок на знижений рівень активації, необхідно спрямувати свої думки у спокійне русло. Часто радять лічити до 100 або доки не заснеш. Проте мало хто може примусити себе займатися такою безглуздою справою. Краще зайняти себе чимось приємнішим.

Можна спробувати, наприклад, помріяти: про золоту рибку, яка виконає Ваші три бажання; про своє наступне втілення; про відвідування інших цивілізацій… Про що завгодно, що приносить задоволення, але мало пов’язане з реальним життям. Що далі Ваші приємні фантазії будуть від реальності, то швидше прийде сон.

Вправа «Режисура сновидінь»

Якщо Ви прокинулися від страшного сновидіння, то не варто намагатися одразу про нього забути. Краще спробувати пригадати якнайбільше деталей цього сну, відтворити сюжет і подумки завершити сон за власним сценарієм, що повністю влаштовув би. Так само можна працювати і з неприємними сновидіннями, що Ви пригадали вранці.

8. Сміхотерапія. Дослідження показали, що сміх може врятувати від усіх хвороб – причому не лише психологічних проблем або неврозів. Він знижує вироблення стресових гормонів, нормалізує тиск, підвищує імунітет. Останні дослідження вчених довели, що сміх різко активізує мозкову діяльність і є надійним знеболювальним засобом. Коли людина сміється, працюють приблизно 80 м’язів тіла. Одна хвилина сміху дорівнює 45 хвилинам виконання фізичних вправ і продовжує життя (за різними даними) на термін від 15 хвилин до однієї доби.

9. Музикотерапія. Одним з найбільших стимуляторів емоцій є музика. Ще в Стародавній Греції Платон виділяв два методи виховання: гімнастику – для виховання тіла і музику – для виховання душі. Наприклад, «Місячна соната» Бетховена чудово знімає знервованість, служить для людини своєрідним немедикаментозним транквілізатором; вже після 10-хвилинного прослуховування творів Моцарта значно зростає швидкість розв’язування завдань на просторове мислення; музика Йозефа Гайдна сприяє швидкому залагодженню міжособистісних конфліктів, сварок; для зменшення почуття тривоги й невпевненості можна послухати «Мазурку» Шопена, «Вальс» Штрауса чи «Мелодії» Рубінштейна; для загального заспокоєння – «Симфонію № 6» Бетховена ч. 2 або ж «Аве Марію» Шуберта; для зняття симптомів гіпертонії – «Концерт ре-мінор» для скрипки Баха; для підняття загального життєвого тонусу та покращення саморегуляції, активності й настрою – «шосту симфонію» Чайковського. Науково доведено, що музика може зміцнювати імунну систему, сприяє зниженню захворюваності ГРВІ, поліпшує обмін речовин, унаслідок чого активніше проходять відновлювальні процеси організму.

10. Арт-терапія (лікування душі засобами мистецтва): образотерапія, лялькотерапія, казкотерапія, фототерапія, пісочна терапія та ін..

11. Хобі (улюблена справа). Дозволяйте собі робите те, що Вам найбільше подобається. Зцілення не в тому, що людина робить, а в тому, як вона до цього ставиться.

Робіть те, що тішить Вас: грайтеся з дітьми, приділяйте більше часу коханій людині, рідним, зустрічайтеся з друзями, займайтеся улюбленими справами, але не забувайте про найважливіше у Вашому житті – власне здоров’я!

Як допомогти дітям пережити лихо:

Як учитель, Ви можете зробити дуже багато для того, щоб заспокоїти своїх учнів і допомогти їм розібратися зі своїми думками та почуттями стосовно суспільних катастроф, конфліктів, їх впливів на родину і громади. Постійний та регулярний контакт з вчителями та друзями допоможе дітям відновити відчуття безпеки. Сьогодні Ваша впевнена позиція, відданість, співчуття та професійні навички стають особливо важливими та потрібними!

Не жалійте часу та зусиль для того, щоб допомогти іншим. Спілкуйтеся з колегами та керівництвом навчального закладу, діліться досвідом, страхами й проблемами – у такий спосіб Ви зможете підтримати одне одного. Саме так можна привести до ладу власні думки та переживання і підготуватися до запитів учнів.

  1. Варто говорити про тривожну подію в стінах навчального закладу. Не завжди корисно радити дітям «просто забути про це». Вислухайте те, що говорять учні, проаналізуйте їхні відчуття та досвід. Обговоріть з ними деякі почуття й думки, що цілком природно виникають у них за цих обставин.
  2. Завжди будьте готові до діалогу зі своїми учнями – вони повинні знати, що Ви їх завжди вислухаєте.
  3. Взаємна підтримка ровесників надзвичайно важлива: створюйте можливості для того, щоб учні могли грати та працювати разом.
  4. Переконуйте учнів у тому, що ваше завдання – перетворити навчальний заклад на максимально безпечне місце для їхнього перебування. Батьки чи опікуни теж зроблять все можливе, щоб вони почувалися у безпеці.
  5. Будьте готові до непростих запитань. Людині важко зрозуміти масове знищення чи руйнування – покажіть, що ви теж цього не приймаєте. Спробуйте пояснювати дітям події зрозумілою мовою. Не давайте неправдивих обіцянок чи марних надій, але розкажіть учням, що різноманітні рятувальні організації, міністерства та відомства, військові, поліція роблять все можливе для відновлення миру та порядку.
  6. Підтримуйте учнів у формування позитивних методів подолання стресу та страхів, допоможіть їм обрати найкращі стратегії реагування на ту чи іншу ситуацію. Для цього потрібно з’ясувати, які саме методи та стратегії вже допомагали їм долати свої переживання й страхи в минулому.
  7. Сприяйте відновленню відчуття «нормальності». Будьте спокійні, впевнені, доброзичливі, намагайтеся максимально швидко повернутися до повсякденних справ. Ведіть розмови про труднощі виконання вправ, завдань і т.п., але при цьому уникайте додаткового тиску на дітей
  8. Зберіть максимум інформації про системи переадресації для дітей, які можуть потребувати додаткової допомоги й підтримки. Такі послуги можуть надаватися як на базі навчального закладу, так і спеціалістами державних установ і професійних організацій.
  9. Не забувайте піклуватися про себе – бережіть власне емоційне та фізичне здоров’я. Адже тільки здоровий вчитель зможе підтримати та допомогти своїм учням. Діти, які бачать навколо себе впевнених, спокійних та бадьорих дорослих, швидко повертаються до звичайного життя.

Підготовлено за матеріалами проекту

«Впровадження Конвенції ООН про права дитини в Україні»

Поради учням

РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо тактики поведінки при вирішенні конфлікту

  1. Виявляйте увагу до співрозмовника.
  2. Виявляйте доброзичливість, товариськість.
  3. Намагайтеся бути розкутим.
  4. Будьте терпимими до слабостей інших, співчувайте їм.
  5. Постійно підтримуйте зворотний зв’язок.
  6. Можна уповільнити режим бесіди, якщо співрозмовник хвилюється.
  7. Стежте за співрозмовником і встановіть із ним контакт.
  8. Намагайтеся дивитися партнерові просто в очі.
  9. Спробуйте подумки стати на його місце і зрозуміти його.
  10. Спробуйте відчути: «А як би мені було?».

РЕКОМЕНДАЦІЇ
для покращення взаємин в учнівському колективі

  1. Щиро і доброзичливо стався до всіх одногрупників. Умій поважати їх, бачити позитивні сторони людей, будь привітним і щедрим на схвалення.
  2. Виявляйте щиру, безкорисливу зацікавленість до всіх одногрупників.
  3. Будь відвертим у стосунках. Якщо тобі щось не подобається, знайди в собі сили та сміливість відкрито заявити про це.
  4. Не нав’язуй своєї думки товаришам. Дай їм самим дійти потрібного висновку.
  5. Доводячи щось іншим, ясно, точно й аргументовано викладай свої думки. Але якщо ти помилився, відкрито визнай це перед одногрупниками.
  6. Зміцнюй у товаришів віру в себе. Тоді у них виникне бажання самовдосконалюватися, що піде на користь і їм, і групі.
  7. Не висміюй своїх товаришів.
  8. Завжди виконуй обіцянки.
  9. Не чекай, коли тебе покличуть на допомогу, намагайся прийти сам.
  10. Допомагай і захищай тих, хто слабший за тебе.
  11. Не вважай себе всезнайкою і не вихваляйся вміннями перед іншими. Це призведе лише до неприйняття і відчуження.
  12. Перш ніж когось засуджувати, спробуй виявити причини негативного вчинку, поведінки. Критикувати і засуджувати вміє кожен, а зрозуміти людину і допомогти їй виправити свою помилку – дано не багатьом.
  13. Перед тим, як висунути вимоги іншим, висунь їх собі.
  14. Шануй думку товаришів. Якщо виникає суперечка, намагайся уникати категоричності і висловлювань на кшталт: «Це все дурниці!». Так ти викличеш лише роздратування і бажання зробити навпаки.
  15. Роби внесок у спільну справу. Тільки спільними зусиллями можна досягти мети.
  16. Виявляй ініціативу, бери активну участь у колективних справах.
  17. Спробуй завоювати собі авторитет серед одногрупників сьогоднішніми справами, а не колишніми заслугами.

Поради батькам

Порозуміння та конструктивне спілкування з підлітком

Як упоратись з підлітком? Що ж трапилось з цією милою маленькою дитиною, яка була в нас кілька років тому? Підлітки можуть бути дуже складними, і це не має дивувати вас з огляду на всі зміни перехідного віку, з якими їм доводиться зіштовхуватися. Вам доведеться бути дуже терплячими, щоб упоратись з цим.

Нижче наведено кілька корисних порад, які допоможуть батькам при вихованні підлітків і налагодженні зв’язку з ними:

Інтерес

З’ясуйте, що подобається вашій дитині. Коли ваш підліток був дитиною, можна знайти щось, чим можна було б з ним займатися. Але коли вони дорослішають, вам доведеться докласти додаткових старань, аби довідатись, що подобається вашим дітям. Можливо, це буде не просто, але здатність співвідносити схильності й антипатії вашої дитини є важливою частиною побудови відкритих стосунків з нею. Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком вам також потрібно бути гарним другом.

Вимогливість

Дайте зрозуміти вашій дитині, що в неї буде більше волі, але при цьому й більше відповідальності. Воля без відповідальності безглузда.

Вам варто допомогти своїй дитині навчитися планувати події наперед. Ви не повинні робити це за підлітка, просто спрямуйте його.

Спілкуйтеся щодня

Щоденне спілкування є важливим для підтримки відкритості між вами. Ваша дитина буде розкутішою, довірятиме вам, якщо ви спілкуватиметеся з нею щодня. Довіра ґрунтується на практиці. Її можна збудувати тільки на багатогранних відносинах, на гарному спілкуванні.

Навчіться пізнавати світ, у якому живе ваш підліток, поставте себе на його місце, і ви зможете не тільки досягти довіри у стосунках, але й краще зрозуміти його поведінку.

Терпіння

Коли йдеться про виховання важкого підлітка, ваша терпіння дуже важливе. Бути терплячим важко, тому ви захочете побачити результати негайно. Але у більшості випадків вашій дитині просто необхідно перерости таку поведінку.

Упереджувальний підхід

Тільки-но ви помітили що в дитини з’явилися проблеми, вам необхідно починати діяти негайно. Негайний початок дій покаже підлітку, що ви не збираєтесь сидіти, склавши руки, й дозволити йому уживати наркотики, алкоголь або займатися іншими речами, яких ви не схвалюєте. Упереджувальний підхід може скоротити глибину і тривалість проблем вашого підлітка.

Єдиний фронт

У багатьох випадках батьки не сходяться в думках про те, яке рішення їм необхідно прийняти щодо ситуації, в яку потрапила їхня дитина. У жодному разі не розказуйте про це своєму синові чи доньці.. Коли дитина зрозуміє, що ви дієте спільно, однією командою, і вона не зможе втекти під захист одного з батьків, ваші плани допомогти матимуть більші шанси на успіх.


Протидія торгівлі людьми.

Що таке торгівля людьми

torgivlya 1

Україна є країною походження, транзиту та призначення у торгівлі чоловіками, жінками та дітьми. Зростає також проблема внутрішньої торгівлі людьми. За даними дослідження, проведеного на замовлення МОМ, понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.

Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.

З тих пір феномен торгівлі людьми піддається постійному аналізу і є предметом багатьох суперечок і дискусій. Однак якщо подивитися на більшість документів, публікацій, виступів з проблеми, то стане очевидно, що часто поняття ”торгівля людьми” обмежується ”торгівлею жінками”. При цьому в більшості випадків мова йде про торгівлю жінками з метою використання в проституції, порнобізнесі, сексуальній сфері тощо. Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною злочину ”торгівля людьми”. Однак поняття ”торгівля людьми” є більш широким: об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку. Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.У даний момент найбільш повне визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як: Здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховання чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. З приведених вище визначень випливає, що торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.

Стоп насильству. Поради батькам.

Жорстоке поводження з дітьми і зневага до їхніх інтересів можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть - причина смерті.

Фізичне насильство – нанесення дитині батьками чи особами, які їх заміняють, вихователями чи іншими особами фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, що завдають збиток здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Ці дії можуть здійснюватися у формі побиття, катування, штовхань, у вигляді ударів, ляпасів, припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими сигаретами, у вигляді укусів і з використанням усіляких предметів як знаряддя бузувірства. Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних засобів чи медичних препаратів, що викликають одурманення (наприклад, снодійних, не прописаних лікарем), а також спроби удушення чи втоплення дитини. У деяких родинах як дисциплінарну міру використовують різні види фізичного покарання - від потиличників і ляпанців до пороття ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство - це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

Найчастіше тільки цей тип насильства ми вважаємо справжнім насильством. Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильницькі дії або стаємо жертвами цих дій.

Виявляється, насильство - це ще й:

  • погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;
  • невиразні погрози, як-от: «Ти в мене дограєшся!»;
  • погрози піти, забрати дітей, не давати грошей, подати на розлучення, розповісти про щось;
  • заподіяння шкоди домашнім тваринам (щоб «помститися» партнеру);
  • ламання та знищення особистих речей;
  • використання брутальних слів, лайка;
  • принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;
  • контролювання обмеження в спілкуванні, стеження;
  • заборона лягати спати або насильне позбавлення сну;
  • звинувачування в усіх проблемах;
  • принижування думок, почуттів, дій;
  • поводження з ним /нею/ як зі служницею;
  • повне ігнорування.

Насильством щодо дітей, крім вище зазначеного, слід вважати:

  • нехтування дитиною;
  • нехтування обов'язками стосовно дитини;
  • відсутність у сім’ї доброзичливої атмосфери (психологічна ізоляція);
  • недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;
  • втягування дитини в з'ясування стосунків між батьками та використовування її з метою шантажу;
  • недостатнє задоволення потреб дитини в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки (опікуни) матеріально спроможні зробити це;
  • використання алкогольних напоїв (наркотиків) до втрати самоконтролю над діями;
  • нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.

Нескладно помітити, що все ці явища не рідкість у наших сім'ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх батьків. Так поведінка стала для нас звичайною. І часто ми просто не замислюємося над тим, як це може впливати на нас самих і наших дітей.

Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як би відстояти свою позицію, їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не залишаються при цьому сторонніми спостерігачами.

Шановні батьки, ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Діти, що були свідками насильства в сім’ї, засвоюють, що:

1) насильство - це засіб розв'язування конфліктів або отримання бажаного.

Ці навички вони переносять в оточення спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні й близькі стосунки, у свою сім'ю та на своїх дітей.

2) негативні форми поведінки в суспільстві - найвпливовіші.

Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з оточуючими. Вони не знають про те, що можна домагатися бажаного, не обмежуючи прав іншого.

3) довіряти людям, особливо дорослим - небезпечно.

У своїх сім'ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

4) свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито.

Дитина не може відкрито виявити свої справжні почуття в сім’ї, тому що або до неї просто нікому не має справи, або за це вона отримає якесь покарання.

Дієві тільки негативні почуття - вони привертають увагу, піднімають авторитет - тому тільки їх і варто проявляти.

В результаті дитина:

  • або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі;
  • або керується принципом - мовчи, терпи і принижуйся.

У сім'ях, де в стосунках із дітьми переважають суворий контроль, нехтування дитячими потребами, тиск, агресія у стосунках, завжди є ризик суїциду з летальним кінцем, а дитина зростає або зі зниженим порогом чутливості, байдужою та жорстокою, або забитою, такою, що не вміє постояти за себе і весь час перебуває у стані глибокого занепокоєння й приниження. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати.

Ми весь час маємо пам'ятати, що дитина - це наше дзеркало, дзеркало наших сімейних відносин і родинних традицій!

Профорієнтація. Вибір професії.

Термінологія професій

Професія, спеціальність, напрямок освіти ...

Що ж таке професія?

Це професійне співтовариство. Професією об'єднані всі люди, зайняті даним видом праці. Люди однієї професії мають схожі інтереси, знання, навички, спосіб життя.

Інший зміст слова "професія" - "система знань, умінь і навичок, притаманна певній людині". Кажуть: "Він опанував професію", "У нього є професія".

Професією також називають різновид діяльності (те ж, що і робота).
Нарешті, професією можна назвати необхідну для суспільства і обмежену (внаслідок поділу праці) область програми фізичних і духовних сил людини, що дає йому можливість існування і розвитку. За даними Американського словника професій, на 1965р було 35,5 тисяч професій, розділених на 114 груп в 22 областях діяльності.

Є ще поняття "спеціальність". За значенням воно близьке до поняття "професія" і відповідає різновиду областей праці в межах професій. Наприклад, ти не зустрінеш "вчителя взагалі". Це буде або вчитель математики, чи географії і т.д. Те ж саме можна сказати і про інші професії: лікар - педіатр, хірург, стоматолог, Юрист - адвокат, прокурор, нотаріус, Слюсар - слюсар аварійно-відновлювальних робіт, слюсар-інструментальник, слюсар механік і т.д. Спеціальності-професії затверджені Міністерством Праці України. При виборі ВУЗу або коледжу ти зіткнешся з термінами "напрям і спеціальність освіти". Списки затверджених міністерством освіти напрямків освіти та спеціальностей опубліковані в Класифікація спеціальностей за освітою, який містить розділи "Спеціальності вищої професійної освіти", "Напрями підготовки в Вищу освіту", "Спеціальності середньої професійної освіти".

Спеціальність освіти - сукупність знань, уявлень, умінь і навичок випускника, придбаних у процесі навчання за основним професійним освітніх програм вищої освіти і забезпечують можливість певного виду професійної діяльності в відповідної з привласнюється кваліфікацією. На відміну від спеціальності вищої освіти, напрямок освіти забезпечує фахівця більш широку сферу професійної діяльності. Ви можете зустріти також терміни "група спеціальностей", а також "галузь знань" - прийняту диференціацію наук на природничі, гуманітарні, технічні, сільськогосподарські, освітні науки (використовується для класифікації об'єктів тільки у вищій освіті).

Кваліфікація по напряму або спеціальності вищої професійної освіти - рівень навченості, підготовленості до виконання певного виду професійної діяльності за отриманим напряму або спеціальності. Присвоюється у рамках напрямів та спеціальностей конкретні кваліфікації встановлюються Державним освітнім стандартом вищої професійної освіти в частині державних вимог до мінімуму змісту та рівня підготовки випускників. Кваліфікація надалі визначає мінімальну зарплату (якщо Ви збираєтеся працювати за фахом, та ще й у державній установі).

Спеціалізація - це конкретизована сукупність знань, умінь і навичок, орієнтованих на застосування в локалізованої області професійної діяльності людини в рамках зазначеної спеціальності. Світ професій мінливий. Люди створюють нові професії, об'єднують, роз'єднують або усувають старі. Класифікатор (тобто, Мінпраці або Міносвіти) реагує на їх виникнення, але з запізненням. Так, спеціальності "маркетинг, менеджмент" в класифікаторі спеціальностей за освітою присутні, а от "логістики, банківської справи, веб-дизайну" немає. Установи освіти можуть створити Спеціалізація, орієнтуючись не тільки на класифікатор. "Індустріальна психологія", "Міжнародна журналістика", "Фінансовий аналіз і дослідження операцій" - це назви спеціалізацій, які вказуються в дипломі про вищу освіту і дозволяють роботодавцю судити про те, в якій конкретній області здобувач володіє самими великими знаннями. При цьому спеціальності, які вказуються в дипломі - просто "психологія", "журналістика", "економіка". Що стосується назв професій (не спеціальностей), часто ми стикаємося з застарілими формулюваннями ("агент з продажу" замість дистриб'ютор) або навіть відсутністю термінів для вказівки що недавно з'явилася професії ( "редактор Інтернет-видання"). На щастя, жорстка тарифна сітка реально функціонує лише в державних установах, комерційні ж організації відносяться до нестикування між Вашим освітою, професією і посадою більш лояльно.

До речі, посада - це сукупність покладених на Вас трудових завдань (функцій, обов'язків), а трудовий пост містить у собі все - і мету, і кошти, і умови праці - все, що характеризує конкретну посаду у конкретній організації.

Помилки при виборі професій

  1. Ставлення до вибору професії як до незмінного

У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна занять, посад у міру росту кваліфікації людини. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто добре пройшов початкові щаблі.

Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з'являються все нові професії. Будьте готові до того, що доведеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що вибір професії зараз, в 11 класі, фатальним чином визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, необхідним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте і знайдете щось більш привабливе, знадобиться в несподіваних ситуаціях. Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристові по своєму другому утворенню розібратися в складних питаннях спадкування антикварних цінностей ...

  1. Існуючі думки про престижність професії

Відносно професії забобони проявляються в тому, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються негідними, непристойними (наприклад: сміттяр).

Економіст або психолог нітрохи не більш корисний для суспільства, ніж хімік або слюсар. Престижність професії повинно враховуватися - але після обліку Ваших інтересів і здібностей. Інакше будете володіти (якщо будете) "модної", але не приносить задоволення спеціальністю. Або, чого доброго, опинитеся непридатні до виконання основних робочих функцій ...

  1. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоб не відстати).

Професію ми вибираємо за своїм "смаком" й "розміром" так само, як одяг і взуття.

Почуття групи, орієнтація на однолітків - дуже позитивні особливості хлопців твого віку. Вони потрібні для освоєння норм поведінки в суспільстві, формування образу "Я" і самооцінки. Тому оглядайся на інших, порівнюючи (себе із друзями), а не сліпо повторюючи. Намагайся побачити, чим ти відрізняєшся від товаришів - і в чому ви подібні. Це допоможе зрозуміти, що якщо Вася йде на пожежника (а він - ризикована людина), тобі ця професія може не сподобатися (ти адже дуже обережний і розважливий).

  1. Перенесення ставлення до людини, представника тієї чи іншої професії, на саму професію.

При виборі професії треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не вибирати професію тільки тому, що тобі подобається чи не подобається людина, що займається даним видом діяльності.
Особливо небезпечне зачарування викладачем (якщо тебе захоплює душевність фізика - це не значить, що тобі подобається фізика сама по собі, поза "комплектом"). Крім того, часто хлопці роблять помилку, намагаючись одержати професію кумира - спортсмена, політика, журналіста, артиста. Спортсмени - вони не всі такі.

  1. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь приватною стороною професії.

За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця.

А журналісти не завжди виступають у телепередачах - частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей - перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, яке. того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні).

  1. Ототожнення шкільного навчального предмета із професією або погане розрізнення цих понять.

Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібна здатність до мови багато - перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв'язку та ін Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття й професії за цим предметом стоять.

Для цього найкраще не просто вивчити професіограми або словники професій. Варто проаналізувати газети з вакансіями на біржі праці (там звичайно вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії). Наприклад, людина з лінгвістичною освітою ( "російська мова і література", "іноземна мова" у школі) може працювати й викладачем, і перекладачем, і редактором, і секретарем-референтом. Тим більше май на увазі, що професій існує більше, ніж шкільних предметів. Можна стати юристом, маркетологом, апаратником. Професії звичайно можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами (звичайно відповідають вступних іспитів у ВНЗ при вступі на цю спеціальність). Скажімо, майбутньому економістові в школі може подобатися одночасно і математика, і географія.

  1. Застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.

В усі професії, і насамперед у робітники, впроваджується складна й цікава техніка, підвищується культура праці.

(А комп'ютер впроваджується абсолютно всі сфери діяльності - аж до тваринництва).

  1. Невміння / небажання розбиратися у своїх особистісних якостях (схильності, здібностях).

Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, батьки, вчителі, товариші.

Корисними також можуть виявитися психологічні тести, а також статті та публікації на тему популярної психології. Однак май на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що відносити критично як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Завдання популярних тестів - активізація діяльності з самопізнання (самоспостереження, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питання про те, ким бути або наклеювання ярлика про те, який ти.

  1. Незнання / недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії.

Існують професії, які можуть бути тобі протипоказані, тому що вони можуть погіршити твій стан здоров'я.

Таких професій небагато і до них відносяться, в основному, ті, у яких потрібна тривале напруження тих або інших фізіологічних систем. Комп'ютерники сильно напружують очі, а льотчики - серце ...

  1. Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при рішенні, обмірковуванні завдання при виборі професії.

Коли ти вирішуєш завдання по математиці, то виконуєш певні дії в певній послідовності. Було б розумно підійти також і до вибору професії.

Однак не сприймай інструкції буквально, краще навіть, якщо ти творчо підійдеш до справи і розробити для себе свій власний план - список необхідних для вибору професії дій. Сюди можуть бути включені: аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об'єктивна оцінка своїх способнотей, склоннойстей, знань (за допомогою тестів або як-небудь ще) і т.д.

Карантин - вимушена зупинка.

Дотримуйтесь графіка

Під час карантину важливо підтримувати звичайний розпорядок дня. У вас може виникнути велика спокуса оголосити карантин додатковими канікулами і цілий день сидіти перед екраном телевізора. Але зміна графіка також може викликати стрес. Корисно буде написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і розмістити його так, щоб ви постійно його бачили. Важливо, щоб у вас були чіткі очікування щодо того, що буде відбуватися упродовж дня – коли буде час для навчання, а коли – для читання й відпочинку.

Підтримуйте контакт з друзями і близькими

Дуже важливо підтримувати контакт з друзями – це знизить рівень стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви тимчасово не можете відвідати особисто. Використовуйте Viber або інші відеочати, спілкуйтеся в месенджерах і соцмережах.

Влаштуйте танцювальну вечірку

Запропонуйте батькам разом з вами влаштувати вечірку. Якщо карантин не дозволяє вам гуляти на свіжому повітрі, влаштуйте танцювальну вечірку вдома. Все, що вам потрібно, – знайти в Інтернеті улюблену музику.

Під час карантину використовуйте електронні пристрої з розумом

До негативного впливу сучасних гаджетів не відноситься випромінювання, але при неправильному дозуванні екранного часу і неадекватному його розподілі, їх використання може негативно впливати на нервову систему, зір, сприяти ожирінню і неправильному обміну речовин. Отже, треба знати і дотримуватися певних правил використання цифрових гаджетів, розроблених медичними працівниками та науковцями.

Беріть участь у домашніх справах

Домашні обов'язки потрібні для того, щоб здобути навички, які будуть корисні у дорослому житті. Розвиток цих умінь додасть впевненості в майбутньому.

Читайте книги

Читання знижує стрес. Доведено, що лише шість хвилин читання знижує рівень стресу на 65%. Навіть від нудьги рятує. Цікавий сюжет художнього твору відволікає від проблем та заспокоює.

В умовах карантину ми змушені довго залишатися вдома. Для когось це випробування самотністю, для інших - перевірка на міцність постійною близькістю. І це абсолютно нормально. Адже як би ви не були дружні з членами сім'ї, мати особистий час і простір дуже важливо для кожної людини. Тому першочерговим завданням є його організація. Поговоріть із домашніми, розподіліть обов'язки і знайдіть час для усамітнення.

Не бійтеся конфліктів - це всього лише етап на шляху до вирішення проблеми. І в умовах постійної близькості вони можуть виникати частіше, ніж раніше. Намагайтеся більше говорити, ділитися емоціями і прояснювати що мають на увазі люди, які вас оточують. Всі проблеми можна вирішити, але звертайте увагу на форму і інтонацію того, що ви це говорите.

Займіться чимось разом. Наприклад, заплануйте регулярну фізичну активність: спільна зарядка, танці, йога. Або прийміть участь у організації сімейного дозвілля: можна збирати пазли, грати в «показуху», і ще дуже багато чого.. Скористайтеся карантином, аби краще пізнати один одного.

Як правильно планувати час під час карантину.

Корисні підказки:

Карантин — річ, звичайно, несподівана. Але цей час дистанційного навчання можна використати не тільки для захисту здоров'я, а ще й для тренування навички планування справ. Пропонуємо вам поради, що допоможуть вам плідно працювати протягом цього часу. А головне — встигнути відпочити.

Перше, з чого корисно починати будь-яку діяльність, – правильний тайм-менеджмент, адже біоритми організму і розпорядок дня ніхто не відміняв. Так вам буде легше адаптуватися і до роботи після закінчення карантину, і до буденних справ, які знаходяться щодня. Намагайтеся прокидатися і лягати спати в один і той же час, наведіть будильник для пробудження і для відходу до сну у визначений час. Плануйте свій день в залежності від справ, які давно хотіли чи потрібно зробити.

Почніть свій день з часу для себе. Встаньте на годину раніше звичайного. Заваріть каву або чай і побудьте наодинці з собою. Налаштуйтеся на день прийдешній. Зробіть легку зарядку, ознайомтеся з новинами, які вас цікавлять: наприклад, зі світу кулінарії чи книжкових новинок. Не обмежуйтеся лише свіжими новинами з сумною статистикою, цікавтеся тим, що задовольнить ваші інтереси. Хто вміє медитувати, але в сумбурі щоденних клопотів не мав часу це робити – може почати вже! Новий тиждень чи день корисно почати з прибирання – своє кімнати, квартири, будинку. І не важливо, в яких умовах ви мешкаєте, головне – забезпечити свої житлові умови комфортом. Введіть нову звичку: в певний день тижня робити ретельне прибирання. Мити підлогу, вікна, розкладати речі по поличкам, чи навіть зробити давно омріяну перестановку. Чому б ні? Забезпечте себе затишком і комфортом. Посортуйте те, що не так лежить. Розвантажте шафу і з легкістю попрощайтеся з речами, які більше двох років не одягали. З прибирання оселі починається шлях до очищення думок.

Почніть готувати. Навіть для себе. Не просто готувати, так аби забезпечити примітивну потребу голоду. Готувати «красиво», а саме – зробити страву привабливою. Красиво подати, не так як завжди. Таке естетичне задоволення додасть приємних емоцій у ваш день і прищепить звичку харчуватися якісно, насолоджуючись їжею і процесом. З цього можуть вирости дуже корисні звички – споживати їжу помірковано і правильно.

Якщо у вас є близькі люди, з якими ви ізольовані в одній кімнаті чи будинку, згадайте, як давно ви робили для них щось приємне? Проявляли свою турботу, увагу? Цікавилися їх самопочуттям чи справами? Не просто запитували «Як ти?», «Як твої справи?», а серйозно і уважно слухали їх. Не просто слухали, а чули? Якщо поряд є жива душа, набагато легше зробити кожен день цікавим, провівши час разом, граючи в інтелектуальні чи настільні ігри, читаючи цікаві книги один одному, дивлячись новий фільм чи улюблений старий. Роблячи разом щось, готуючи разом щось, плануючи щось нове на наступний день. Адже спільна проведення часу дуже зближує.

Якщо ви маєте домашнього улюбленця – саме час навчити його чомусь новому – командам, трюкам. Привести його в порядок, доглянути.

Якщо ви маєте кімнатні рослини – займіться їх пересадкою, доглядом, декором, тощо.

Зістрічі по Скайпу, Зуму ніхто не відміняв. Це привід побачитись з близькими, друзями і розширити свій кругозір, адже є чудова нагода застати всіх вдома. Пам’ятайте про Internet безпеку!

Навчайтесь! Це мабуть кращий спосіб не втрати себе, навпаки, прищепити собі кращі якості. Зараз існує безліч онлайн курсів з усіх сфер життя та діяльності, де є чому повчитися, розширити свої горизонти і знання, самовдосконалити і додати впевненості у своїх силах.

Доглядайте за собою. Корисні процедури в кожного свої. Можна зробити маски чи масажі обличчя в домашніх умовах, за які ваша шкіра лише «подякує». І ці процедури будуть корисні усім охочим!

Згадайте своє хоббі – читання, вишивання чи гра на гітарі. Зараз саме час це робити.

А ще, готуйтеся до подій, які є і будуть у вашому житті. Підготуйте все необхідне і зустріньте це світле свято зі світлими думками, чистою оселею і позитивними думками. А ще – цілим кошиком нових емоцій, знань, умінь і цікавого досвіду, який ви отримали, залишаючись вдома. Дякуйте один одному. Дякуйте за прожитий день і за нові умови, в яких ви можете зробити те, на що раніше ніколи не вистачало часу…

Психологічні поради батькам для успішного навчання дітей під час карантину:

1. Якщо у сім’ї один комп’ютер, а в когось із батьків важлива скайп-нарада, значить, дитина пропускає урок. Без паніки! Без нічного неспання батьків з думкою, за що купити ще один ноутбук. Просто пропускає. Бо зараз робота батьків – на першому місці!

2. Не намагаймося мотивувати дітей! Зараз слово «мотивація» взагалі недоречне! Дітям зараз справді навчатися важче. Не так легко запам’ятати інформацію, важче сконцентруватися, зосередитися. І як ми їм у цьому можемо допомогти? Обійняти, притулити, зробити чай, посидіти годинки дві на кухні, порозмовляти, помовчати поруч.. Жодна дитина не буде добре навчатися там, де не відчуває безпеки! Тема контрольних взагалі важка і неприйнятна (навіть не в час пандемії), тому просто припиніть сприймати серйозно так звані дистанційні контрольні, через які наші діти не сплять по півночі.

3. Забудьмо про оцінки! Зовсім! І зараз маємо прекрасну нагоду натренувати навичку оцінювати дитину за критерієм «на скільки сильно вона старається». Це єдина справедлива оцінка. Яку вона має сама собі виставляти, і порівнювати з оцінкою дорослого. Слухайте, як дитина має сама зрозуміти усю тему лише на основі прочитаного параграфу? Це ж лише знання. Але щоб набути умінь і навичок, їй треба вправлятися. І, бажано, з вчителем, який вміє й показує. Просто, може, таки варто відсвяткувати тортом першу «7» нашого відмінника?!

4. Полюбіть свій дім! Вже давно пора разом із дитиною під веселу музику на четвереньках перемити усю підлогу в домі й вперше зустрітися з існуванням брудних плінтусів. Варто навчити дітей готувати класні й смачні страви, на які до цього не було часу. І, навіть якщо ми самі їх готувати не вміємо, дядько Ютуб навчить нас це робити. Чи можемо радіти його дванадцяткам? Відповідальністю перед вчителями, їх вимогами – так. Але втомленим хребтом, зором, мозком – ні. Зараз багатьом дітям дуже подобається готувати. Знаєте, чому? Тому що це творчий процес, і тому що вони відчувають цілковитий контроль над ним!, у цей геть неконтрольований і тривожний час, дозвольмо їм хоч щось контролювати, відчуваючи безпеку.

5.. Хочемо мати здорових себе і дітей? Тоді дбаймо про здоровий сон, радісні миті, відпочинок, фізичний рух і світлі думки! Якщо цьому всьому сприяє так зване дистанційне навчання, супер, продовжуймо у тому ж дусі! Але якщо ні, то нарешті візьмімо на себе відповідальність за щастя і добробут у наших сім’ях. Без крику й роздратування на дітей! Без виконання домашок замість них! Без естафет «від оцінки до оцінки»!

Ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:

  • Настільні ігри неодмінно мають захопити вашу дитину.. Для підлітків та старшокласників – грайте у монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, пазли - теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.
  • Заняття для розвитку теж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, кросворди. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім'ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім'ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.
  • Хатні справи. Долучайте дітей до домашньої роботи - їм цікаво, а для вас неабияка допомога. Можна разом помити посуд, приготувати смачну страву або полити вазони. А ще можете разом з дитиною посадити якусь рослину в горщик та стежити за її ростом.
  • Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.
  • Ведення щоденника. Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам'ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися.
Кiлькiсть переглядiв: 521