Мартинчук Микола

У Бабинській громаді Рівненського району попрощалися з захисником Миколою Мартинчуком.

Він був родом із села Горбаків. Там пройшло його дитинство та шкільні роки. Коли у 2014 році росія вдерлася на схід України, він став на захист рідної землі. Після демобілізації ще декілька разів підписував контракт із ЗСУ та проходив військову службу. Останніми роками Микола служив у підрозділі, який дислокується у місті Львів. Саме там і зупинилося серце захисника. 31 березня 43-річний сержант Микола Мартинчук помер від гострої серцевої недостатності. Воїн гідно служив народу України та з честю виконував свій військовий обов’язок.

Кухар Богдан Дмитрович

Капітан Богдан Кухар, позивний Буря, загинув 27 серпня 2022 року в бою з російськими окупантами біля міста Мар'їнка на Донеччині. Воїну було 36 років.

Богдан народився в селі Горбаків Рівненської області. Закінчив Горбаківську школу, Рівненський національний університет водного господарства та природокористування, де здобув спеціальність інженера геоінформаційних систем. Одружився, жив із родиною в селі Чудниця рідної області. Працював заступником начальника служби механізації ТОВ «СГП ім. Воловікова».Під час повномасштабного вторгнення чоловік захищав Україну у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був командиром взводу.

«Війна забирає найкращих, найвідданіших, тих, у кого ще мало бути ціле життя попереду.Висловлюю співчуття рідним та близьким, разом з Вами низько схиляємо голову у скорботі.Нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто його знав, любив та шанував. Вічна пам'ять та слава Герою! Ми ніколи не пробачимо! Ми ніколи не забудемо!» – зазначили у Гощанській селищній раді.Поховали офіцера у рідному селі.

Вдома на Богдана чекали дружина і донька.

Павлюк Володимир Володимирович

Народився 2-го грудня 1979 року. Мобілізований солдатом, стрільцем 1-го відділення стрілецького взводу з охорони та оборони об'єкту №9 15-го окремого батальйону Національної гвардії України.

Про загибель Володимира Павлюка, із села Горбаків Гощанської громади, Третій відділ Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримкиповідомив16 березня.

Захисник загинув від ракетного авіаційного обстрілу приміщення телевежі в Антополі 14 березня. Похований в селі Горбаків 16 березня.

Оверчук Дмитро Русланович

Народився 1992 року в селі Шкарів Гощанського району Рівненської області. Закінчив 2008-го Горбаківську ЗОШ (9 класів), у Квасилівському професійно-технічному ліцеїздобув професію слюсаря ремонту автомобілів. У жовтні 2011-го призваний на строкову службу до лав ЗСУ, по закінченні терміну залишився за контрактом.

2012 року пройшов навчання за програмою підготовки «механік-водій бойової машини піхоти (БМП)» у 354-му навчальному механізованому полку. Механік-водій БМП30-ї окремої механізованої бригади; 3-тє відділення 1-го взводу[1]. З березня 2014-го у складі бригади перебував на межі з анексованим Кримом, потім переведений на Донбас. Брав участь у бою бригади 25 липня.

Від березня 2014 року перебував на адміністративній межі з окупованою російськими військами Автономною Республікою Крим (Арабатська стрілка). Далі перебував у Скадосбку і Бердянську. З літа 2014-го брав участь у боях на сході України.

28 липня 2014 року при виконанні бойового завдання під селом Степанівка (Шахтарський район) в районі висоти Савур-Могила БМП підірвалась на міні й згоріла— їхав на чолі колони. Вояків, що сиділи на броні, порозкидало вибухом. Колону військових сильно обстріляли, і вона відступила. Сергій Лебединський зумів вибратися живим із БМП. Про долю Дмитра з 28 липня було не відомо. Тоді ж загинув Аки Камбаров.

Після експертизи ДНК Дмитра поховали 20 вересня 2014 року у рідному селі.

Залишились батьки Руслан і Оксана Оверчуки, молодший брат, наречена Яна.